Сценарій свята
Слайд №1 (
гіперссилка назва)
Перегляд
м/ф «Сила любові»
Учитель. Запрошую до
нашого мистецького салону на зустріч з темою «Любов спасенна і єдина в мистецтві
вічністю звучить»
Кохання у мистецтві. Що таке Любов?
Близькість, залежність, страх, енергія, метелики в
животі, червоний колір ... Мільйон асоціацій, я впевнена ви можете ще мільйон зможете
додати самі.
Ми будемо дивитися картини, скульптури,
архітектурні споруди, театральні вистави, слухати вірші і пісні. І весь час
кожен з вас буде задавати собі питання.
v
Як різні митці бачать любов?
v
Що ми відчуваємо, коли дивимося на твори мистецтва?
v Що таке кохання для кожного з нас?
Ведучий 1. Стародавня
істина свідчить: «Життя коротке, мистецтво вічне». Дійсно, протягом тисячоліть
були створені неперевершені шедеври світового мистецтва, яким судилося довге і
вічне життя.
Ведучий 2. Вічні зразки мистецтва і
сьогодні хвилюють наші уми і серця, пробуджують прагнення до прекрасного.
Ведучий 1. Різні види мистецтва
говоритимуть сьогодні про вічне, про любов.
Разом: Запрошуємо у світ любові і
добра!
Ведучий 2. ( Серж Одаренко, весна, 2001 рік)
Все починається з любові
Любов життя породжує на світ
Із неї щастя, пошук крові
Від неї благо і політ
Любов – це сенс буття!
Любов – гормонне потрясіння!
Без неї буде вороття
До світу нашого падіння
Поети світу всі кохання славлять
На нім будуються вірші
І на початку й у кінці поставлять
Хвалу закоханій душі
Хто не кохав, той і не знає
Любов – це смерть, любов – життя,
Любов – хвороба, точно знаю,
Яку не хочу лікувати я.
Ведучий 1. Слово «любов» - на всіх мовах світу зрозуміле без
перекладу. Це почуття найпоетичніше - піднесене,
чисте, прекрасне. Тема любові невичерпна
в літературі, музиці,
живописі, скульптурі, кінематографі. І ми сьогодні
це доведемо. Вона завжди нова і неповторна для кожного приходить в
цей світ.
Слайд №2 Скульптурний
портрет Нефертіті
Учень
1. Тридцять три століття відділяють нас від епохи, коли жила давньоєгипетська
цариця Нефертіті, «прекрасна лицем», « та, що заспокоює сонце голосом
солодким». Її скульптурний портрет (перша чверть XIV ст. до н.е.), відкритий в
1912р. при розкопках німецьким археологом Л.Борхардтом, став справжньою подією.
Не менш знаменним був і короткий запис в архівному звіті:«Описувати безцільно -
дивитися!»
Дійсно, важко
описати словами одухотворену ніжність цього легкого, стрімкого профілю в
блакитній короні, витонченість гнучкою шиї, тонкість і жіночність рис точеного обличчя.
Перед нами не просто горда цариця, а якийсь жіночий ідеал в більш широкому і
позачасовому сенсі. Цей дивовижний портрет по праву займає одне з найпочесніших
місць серед поетичності жіночих образів поряд з Афродітою Мілоської,
«Джокондою» Леонардо да Вінчі, мадоннами Рафаеля.
Читець1. Слайд №3 (вірші І. Козлової)
Век пятнадцатый – век неблизкий,
Век бессонниц, и окон мглистых,
И забытых книг.
Век пятнадцатый – век неблизкий.
Это – я, в плаще пилигримском
У дверей твоих.
Помнишь тень витражей соборных,
Грохот двух сердец непокорных,
Кружевной платок?
Помнишь тень витражей соборных?
Это я - послушницей в чёрном -
Твой нашла порог.
На душе – ни одной заплаты.
Ты когда-то назвался братом, –
Мне весь мир –
родня.
На душе – ни одной заплаты.
Я не нищей пришла – богатой.
Ты узнал меня?
Слайд №3 (гіперссилка фарби-пензлик)
( презентація «Мадонна в
живописі» Рафаеля Санті, Леонардо да Вінчі)
Читець2. (одночасно з презентацією) ( вірші І.Козлової)
От свеч витых высокий чуткий свет.
Дрожит аккорд, загадочный и смутный.
Синьору развлекают звоном лютни,
Пока художник пишет мой портрет.
Суровый муж не пожалел монет:
Желал он видеть на холсте улыбку.
Колышется, плывёт, качаясь зыбко,
Стекает воском странный менуэт.
Как душно в платье, чёрном с серебром,
Как грозен свод высокой гулкой залы.
Но, как судьба, нас музыка связала,
И голос струн старинных пел о том.
Мы не умрём. Столетия спустя
Вернёмся мы, и будет всё иначе.
Не спрашивай, о чём синьора плачет,
Сквозь вечность улыбаясь, как дитя…
Слайд №4
(Пісня на вірші І.Козлової, муз. Р.Копф
«Меж нами
так много дорог и морей», співає Л.Пустовойтова)
Слайд №5 (включити музику)
Читець 3:
( вірші І.Козлової)
Urbi et orbi, граду и миру.
Холст и палитра, лютня и лира.
Смотрят с портретов лица и тени.
В камни столетий вбиты ступени.
Вверх по ступеням, выше и выше.
Вечной любови музыку – слышишь?
Вечной молитвы «Ave, Maria»?..
Слайд №6
(Звучить «Ave, Maria» Каччині у виконанні Маргарити
Благодарової
учениці 6-Б класу )
Слайд №7 ( включити музику)
Читець 3:
( вірші І.Козлової)
Влажные веки, губы сухие,
Счастья и муки звёздное море...
Ныне и присно – ave, amore,
Славься, любове, днесь и вовеки.
Трудная участь – быть человеком,
Женщиной зваться – много труднее...
Тонкие пальцы трогают веер,
Запах азалий, лунные ночи,
Сердцебиенье спрятанных строчек...
Рок заменял нам зло и нежданно
Белое платье – чёрной сутаной,
Пышные залы – склепом и кельей,
Шорохом чёток – звон ожерелий,
Только не дрогнут гордые брови:
Ввысь, за органом – с нимбами вровень.
Смерти не будет. Кистью и словом,
Ныне и присно – славься, любове!
…Тонкие лики древних портретов
Через столетья скажут об этом.
Слайд №8 (включити камеру, після закінчення двічі клацнути)
Скульптура. Ірина Білик Мініатюра «Мистецтво» ( відеоролик)
Слайд №9 Співає Андрій Кривич Rock and Roll Queens “The Subways”
Слайд №10 ( клацнути – 4 фо-то + відео – гіперссилка
Верді)
Учитель. Яскравим відбитком
жертовної любові у мистецтві є опера Верді «Ріголетто».
ü Ріголетто - потворний горбань і блазень - насміхається у Герцога на балу над придворними.
ü Герцог – людина бездушна, ласа до розваг та задоволень низьких інстинктів.
ü Джильда – дочка блазня Ріголетто
ü Спарафучиле – бандит
Магдалена – сестра бандита
Спарафучиле.
У глухому передмісті
живе дочка Риголетто Джильда, яку він охороняє від
сторонніх поглядів. Ніхто не знає, що Джильда
- дочка Ріголетто.
Одного разу Джильда зустрілася з Герцогом,
переодягненим у костюм
бідного студента, і полюбила його
, а він вирішив скористатися цим.
Придворні Герцога викрадають Джильду
і забирають її в
покої Герцога. Ріголетто,
дізнається, що викрадена його дочка і клянеться
в помсті. Він наймає
за плату бандита
Спарафучиле для вбивства
Герцога. В цей
час Герцог освідчується в любові сестрі Спарафучиле Маддалені. Джильда
переконується в його зраді.
Маддалена просить Спарафучиле не
вбивати Герцога, а замість його
убити першого, хто
постукає у двері до
півночі. Джильда, підслухавши
цю розмову, вирішує віддати за нього
своє життя.
( відеоуривок з опери «Риголетто» Верді)
1851 рік
Слайд №11
Читець 4:
Песенка о спасении мира Игорь Касьяненко
Внешне ты так беззащитна и нежна, как на апрельской ветке почки.
Но когда ты замечаешь ту, что пробует поймать меня в силки,
У неё бедняжки сразу начинают рваться бусы и цепочки,
И теряются серёжки и ломаются как спички каблуки.
Только ты напрасно тратишь колдовские свои штучки для забавы,
Боевым своим амурам зря велишь меня расстреливать в упор.
Если б я был президентом, я украл бы для тебя бюджет державы.
Если б я был инквизитор, я бы лично для тебя разжёг костёр.
Я за книгой, а ты рядом за шитьём полна покоя и смиренья.
Но лишь стоит мне уйти и у тебя сверхновой вспыхивает взор.
И рождаются тайфуны, и случаются в пустынях наводненья,
И вулканы просыпаются, и чудища выходят из озёр.
В смысле творческих прозрений мне поэту грех на Бога быть в обиде.
Жаль во мне фантазий больше, чем презренного металла в кошельке.
Если б я был царь морской, о! – я купил бы тебе виллу в Атлантиде.
Если б я был камикадзе, я бы взял тебя в последнее пике.
Я в объятиях твоих, как скалолаз на покоренном Эвересте;
Кислорода не хватает, но в груди восторг. И страх. И торжество.
И грядущие несчастья не приходят, а стоят, застыв на месте,
До тех пор, пока мы вместе и тебя не беспокоит ничего.
Если б я был певчей птицей, я наполнил бы тобой весь лес весенний.
Я бы имя бриллианту дал твоё, будь я придворный ювелир.
Ну а главное, что я, тебя любя, спасаю мир от потрясений.
И мне нравится, любя тебя, спасать от потрясений этот мир.
Ведучий 2. Уже багато століть ясновельможні уми людства
намагаються розгадати і пояснити це велике
загадкове почуття - любов. Найпрекрасніше творіння природи - жінка.
Саме жінки незмінно
із століття в століття надихали поетів, музикантів,
художників на створення найвидатніших творів мистецтва. Все це були різні жінки,
але є щось, що об'єднує їх, - в кожній з цих жінок живе
загадка. Загадка їх
краси, жіночності, чарівності.
Слайд №12 («Nirvana», інструментальний
дует Таскаєв М.О., В. Ільченко)
Слайд №13 Гравюра К. Утамаро
«Огія Касен»
Учень 2. А ось зовсім інший символ краси і жіночності, відображений в кольорових
гравюрах (у техніці ксилографії) японського художника кінця XVIII століття К. Утамаро.
Наш сучасник художник І.Е. Грабарь тонко підмітив головну особливість творчості
японця: «Ще нікому не вдавалося так тонко передати характер жінки, як Утамаро».
«Огія Касен» - так називається одна з найвідоміших гравюр японського
художника. Він зобразив молоду жінку в роздумі, її обличчя здається сумним.
Чарівна Огія Касен спирається на праву руку, в якій тримає пензлик, а в лівій
руці - аркуш, приготовлений для письма. Кому воно призначене? Може бути,
коханому? Скільки делікатності, стриманості і такту в її задумливою позі,
нахилі голови, мимовільному жесті рук, в нервовому, трепетному вигині складок
одягу, вишуканому колориті?
Огія Касен не просто красива, їй
властива піднесена і витончена краса, вона гармонійно прекрасна. Утамаро
навмисно вивів образ красуні за межі конкретної миті, визначив йому життя у
вічності.
Слайд №14 ( на
сцену виходить Л.Бетховен ( виключити музику)
і пише листа)
Бетховен. ... Ти навряд чи зможеш
собі уявити, наскільки самотнім і сумним було моє існування впродовж останніх
двох років. Ніби примара, переслідував мене всюди мій слабкий слух, і я тікав
від людей, мабуть, здавався їм мізантропом, хоча, в дійсності, це мені так мало
властиве. — Зміна, що відбулася в мені тепер, викликана милою чудовою дівчиною,
яка кохає мене і кохана мною. Після двох років знову кілька світлих
миттєвостей, і ось — я вперше відчув, що одруження могло б скласти моє щастя...
Слайд №15 Учень 3. - писав Людвиг ван Бетховен
другові своєї юності. Композитор сподівався, що кохання допоможе йому побороти
недугу, що насувалася. Та він жорстоко помилявся. В багатій аристократичній
родині Джульєтти Гвіччарді зверхньо
ставилися до хоча й знаменитого, проте незнатного, бідного композитора, який до
того ще й втрачав слух. Незабаром батьки віддали Джульєтту заміж за іншого.
На зламі страждання Бетховен створив
сонату №14, написавши на титулі: «Соната на зразок фантазії. Графині Джульєтті
Гвіччарді».
Слайд №16 ( Людмила Пустовойтова , І частина Сонати №14, Л.Бетховена )
Слайд
№16 (клацнуть)
Читець 5: ( фото А.Миколаєнко,
члена Спілки письменників України)
Звучать вірші Алли Миколаєнко
ВЕЧІРНЯ КАЗКА
Сніг обнімає,
губи цілує гарячі,
гелем зволожує
рук жорстко-висохлу шкіру.
Спека тілесна –
гірко-солодка неначе –
сонно холоне
і застигає зефіром.
Імунітети
їсть-роз’їдає волога.
Зиму вбираєш,
типовий ти меланхолік.
Мляво живеш,
губишся в тінях прологів,
сліпо втікаєш
у недокурені ролі.
Відстань між нами –
гостро-ненависне лезо.
Як же прийти
до тебе по нім завчасно?
У хуртовину
я загублюся, ти щезнеш.
Гостро по лезу,
боляче, тісно і страшно.
Сніг обнімає,
солодко, спека холоне…
Аж під повіки
наметено білі кургани…
Тісно і страшно
в кишені зеленим жетонам…
У хуртовину
по лезу… до тебе… незвана…
Слайд
№17
Читець 6: Анна Малігон СЛІДИ
|
Сніг не здужає тримати твої сліди, |
Слайд №18 Інструментальний дует Поліщук
Володимир та Рибець Іван
«Yesterday» «Beatles»
Слайд №19
Читець 7. Олена Савела «Хворію болем»
Ти перегорнеш цей аркуш медичної картки,
Може знайдеш там діагноз «закохана в тебе».
Мазать зеленкою збиті колінця не варто.
Я прикладала шматочок вечірнього неба.
Я голосила на місяць здичавіло-жовтий,
Ніч замовляла,як каву, холодну та чорну.
Час відірве, наче пластир, болючий мій жовтень.
Ранок зійде і , як аркуш, цей біль перегорне.
Слайд №20 «Моя любове» вірші
Л.Костенко, муз. О.Богомолець
Слайд №20 (гіперссилка камера) відеопоезія
«Уехать» О.Касьян
Слайд
№21 О.Спицький «Огонь
и свеча», «Женщина моя»)
(
В.Спицька «Зарисовки о главном» -
автобіографічна, художня)
Слайд
№22
Читець 8. Танго
Я уві сні танцюю танго,
Кружляю і злітаю в вись...
Я уві сні танцюю танго
Удвох з тобою як колись...
Танго...
Звучить мелодія надії
Танго...
Злились у єдності серця
Танго...
Киплять в душі юнацькі мрії
Танго...
Нема початку і кінця.
Я уві сні танцюю танго,
Ловлю очей твоїх тепло
Я уві сні танцюю танго
Немов насправді це було
Включити
музику
(«Танго» - танцюють ___________________________________)
Слайд
№23
Сиротенко Катерина ( магістрант Польського Ягеллонського університету у Кракові, яка навчається на Факультеті Міжнародних відносин і політичних наук, за спеціалізацією -
Європейський Союз) прочитає
уривок із книги
"Message in a Bottle" / "Послання в пляшці",
Ніколаса Спаркса.
Слайд №24 (гиперссилка – картинка) презентація «Тадж Махал»
Учень 4.Слайд 1. Божественний,
сяючий, і, незважаючи на свою 74-метрову висоту, такий легкий і повітряний, що
подібний казковому сновидінню,Слайд 2
піднімається в долині річки Ямуни Тадж Махал – найпрекрасніше архітектурне
творіння Індії, Слайд 3 а, можливо, і всієї
землі … Високо в небо спрямовуються біломармурові купола Слайд 4 – один великий і чотири маленьких, в цнотливих
обрисах яких можна вгадати жіночі форми. Слайд 5.
Цей пам’ятник-мавзолей розповідає про ніжну любов мусульманського короля
Великих Моголів Шаха Джахана Слайд 6 до своєї дружини – казкової красуні Мумтаз
Махал. Шах Джахан був ще принцом, коли на початку XVII століття він одружився
на дев’ятнадцятирічній дівчині. Слайд 7 Молоде
подружжя ніжно любили один одного. Слайд 8 Незважаючи
на те, що у Шаха Джахана, як і у будь-якого східного правителя, був великий
гарем, він був настільки закоханий у свою молоду дружину, Слайд 9 що не звертав ніякої уваги на інших жінок.
Слайд 10 … Незабаром після народження чотирнадцятої
дитини красуні Мумтаз не стало … Слайд 11 Горе
Шаха Джахана було настільки велике, що він хотів покінчити з собою. Слайд 12 Життя без своєї коханої здавалася йому
позбавленим сенсу і радості. Слайд 13 Пізніше, в
Агрі, що була у той час столицею Могольської імперії, над могилою Мумтаз
вознісся мавзолей Слайд 14, який за задумом Шаха
Джахана повинен стати символом казкової краси його покійної дружини … Слайд 15,16
Слайд №25-33 (включити музику)
( уривок з
моноспектаклю «Планета» Гришковця,
актори С.Завалій, М.Люшина)
Ведучий 1. Ми сьогодні
намагалися створити світ любові і добра засобами мистецтва. Поезія, музика, живопис,
архітектура, балет, опера, театр, кіномистецтво вели пошук ідеалу жіночої краси, краси любові
кожен своїми художніми засобами. І намагалися розгадати
їх таємницю.
Ведучий 2. Поряд з різними видами мистецтва прозвучали вірші Ірини Михайлівни Козлової ( керівника міської літературної студії «Джерела», учителя української мови та літератури), Олени Савели ( журналіста газети «Конотопський край»), Алли Миколаєнко ( випускниці нашої школи, члена Національної спілки письменників України) , Олени Малігон (конотопки, з 2004 р. – члена Національної спілки письменників України), Ігоря Касьяненка ( сумчанина, учителя фізики).
Ведучий 1: На сцені для вас виступали:
Співали:
-
Маргарита Благодарова – учениця 6-Б класу та Кривич Андрій учень 10-Б
класу;
Грали:
-
Інструментальні дуети у складі: Поліщук Володимир та Іван Рибець, Валерія Ільченко
та М.О.Таскаєв,
-
Людмила Іванівна Пустовойтова – концертмейстер ДШМ,
-
Олександр Спицький – конотопський бард,
-
Валентина Спицька – місцева письменниця,
Читала свою мініатюру:
-
Ірина Білик учениця 11 класу школи №7
Танцювали:
-
_____________________та _____________________, (танго)
-
Сиротенко Катерина - магістрант Польського Ягеллонського університету у Кракові,
-
Сергій Анатольович
Завалій (актор народного театру) та Марина Вікторівна Люшина (керівник
народного театру).
Немає коментарів:
Дописати коментар