Сценарій
( відео Б.Ступка читає
вірші Л.Костенко «Крила»)
Учитель: Якщо людина не має мрії - її життя буде обов'язково сумним і порожнім. Мрії бувають різними: від дуже егоїстичних особистих, до тих, що передбачають щастя для всіх людей. Якщо останні збігаються з мріями та сподіваннями інших, може статися диво - вони перетворяться на реальність. ... Так мріяв Шевченко.... І він злетів на крилах поезії та живопису у далеку височінь і пролився нескінченним фарбами таланту, силою незламного духу слова у наше буремне сьогодення.
Слайд 1
Бандуристе, орле сизий!
Добре тобі, брате:
Маєш крила, маєш силу,
Є коли літати.
Тепер летиш в Україну —
Тебе виглядають.
Полетів би за тобою…
Полетів би за
тобою…
Полетів
би за тобою…
Слайд 2
(Пісня під бандуру «Думи, мої , думи», співає Силка Олена)
Шевченко-художник.
Учень 1. Малювати Тарас почав раніше ніж писати вірші, але його ранні роботи майже не збереглися. Він учився у малярів, потім пан Енгельгардт, у якого Шевченко був козачком віддав його у науку до художника Ширяєва. З ним він розписує навіть Большой театр.Перші академічні роботи ще не мають великої художньої цінності, але вражають масштабом.
( відео
«Національний музей Т.Шевченка)
А далі буде визволення з кріпацтва і навчання в
Петербурзькій академії
( кадри із
к/ф «Сон» + С. Гальченко – шевченкознавець)
Учень 2. В Петербурзькій академії Шевченко досконало опановує
анатомію тіла. Це його навчальні роботи з натури. А далі підуть численні
замовлення. Під час навчання у Академії, Шевченко починає працювати в галузі
книжкової ілюстрації, зокрема до Пушкінської поеми «Полтава» він зробив ілюстрацію
«Марія».
Шевченко створив канонічні портрети, взірцеві портрети російських
полководців. Як художник, як графік він досягнув найвищого рівня майстерності.
Учень 3. Ілюстрації стають його першими заробітками, на них він
може купити собі книжки. Умілого художника помічає еліта і замовляє портрети,
бо майстерність з якою художник передає психологічний стан людини уже
перевершує самого Брюллова.
(відео, Зоя Малахова)
Учень 4. В пошуках кольорів, особливо відтінків білого, Шевченко
часто вдавався до нестандартних мистецьких підходів. Отут, щоб досягнути
бездоганної білизни, Шевченко просто продряпує фарбу до білого паперу. А ще
удосконалює гравірувальне приладдя для такого типу гравюри як офорт (
це коли малюнок наноситься голкою на металеву дошку, потім витравлюється
кислотою і заповнюється фарбою, а за допомогою станка робиться відтиск на папір)
Учень 5. За нестандартність підходів він пізніше отримає звання
академіка гравюри, а за вміння передати красу потворного – його охрестять
Рембрандтом. Але всі ці експерименти з’являються всупереч важким випробуванням
долі заслань та повній забороні творити.
( відео к/ф «Сон»,
уривок)
Як пізніше сказав Шевченко: «Навіть сатана не міг придумати такого покарання». Єдина можливість малювати видалась Шевченку під час двох військових експедицій: Аральської і Каратауцької. Шевченку, який має академічну освіту доручають бути літописцем і за допомогою олівця і акварелі відтворювати побачене. Роботи періоду заслання фахівці потім назвуть одними з найкращих за чудову гру кольорів і тіней.
( відео)
Учень 6. Ще Шевченку вдається відточувати майстерність, зображуючи
казахських дітей-жебраків. За відтворення життя і побуту казахи навіть охрестять
його своїм національним художником. Поряд із портретованими, на картинах
Шевченко часто зображує себе, наче стороннього споглядача.
І постійно експериментує з автопортретом. Їх у Шевченка близько півсотні.
Він ніби через автопортрети, через очі цих автопортретів, фіксує свій
внутрішній стан. Він міняється у перший, другий рік свого заслання. А ось
Шевченко повертається після 10-літнього заслання – втомленим, але не зламаним.
Учень 1. І наприкінці життя пише справжній шедевр, як потім
назвуть його європейські мистецтвознавці.
( відео - Дмитро
Горбачов, сюрреалізм)
Останнє, за що береться Шевченко - за архітектуру. Він мріє збудувати власну хатинку, і навіть розробляє її план. Але «садок вишневий коло хати» залишається лише мрією.
Шевченко-поет.
Слайд 3
(
«Зацвіла в долині» вірші Т. Шевченка
виконує
Осадча Ганна)
Учень7: А я так мало,
небагато
Благав у бога. Тільки хату,
Одну хатиночку в гаю,
Та дві тополі коло неї…
Слайд 4
(«Зоре моя, вечірняя» муз. Я.Степового, сл. Т.Шевченка,
виконує
ансамбль «Гармонія»)
Учень 7: Та дві тополі коло неї…
Та
безталанную мою,
Мою Оксаночку; щоб з нею
Удвох дивитися з гори
На
Дніпр широкий, на яри,
Та
на лани золотополі,
Та
на високії могили;
Дивитись,
думати, гадать:
Коли
то їх понасипали?
Кого там люде поховали?
І
вдвох тихенько заспівать...
Слайд 5
( Пісня
під бандуру у виконанні О.Силки «Нащо
мені чорні брови» або «Полюбила чорнобрива»)
Слайд 6
Учитель: На вірші Тараса Шевченка написано багато музичних
творів. До його творчості зверталися і добре знані композитори, серед яких М.
Лисенко, Я. Степовий, Д. Крижанівський, і невідомі митці, чиї пісні живуть в
Україні як народні.
Є музичні твори, присвячені пам'яті поета. Кирило Стеценко створив кантату «Шевченкові», Аркадій Філіпенко — вокально-симфонічну поему «Дума про безсмертного Кобзаря», а Яків Степовий — «Прелюд пам'яті Т. Г. Шевченка».
( звучить
твір Я. Степового «Прелюд пам'яті Т. Г. Шевченка» у виконанні концертмейстера
ДШМ Л.Пустовойтової)
Слайд 7
Учитель: Багато творів присвячено поетові сьогодні . До вашої уваги пісня:
·
В.Поліщука учня 9-А
класу «Творчість Кобзаря».
·
Вірші,
присвячені Т. Шевченку написала Марина
Миколаєнко, учениця 11-А класу ___________________________.
·
А.Кулішова
учениця 11-А класу написала пісню «Великому, Кобзареві»
(
виконання пісень та віршів написаних учнями школи)
Учитель. Поклонімось сьогодні поету,
Рідні
сестри і брати мої,
Його славі й орлиному злету
Нема рівних ніде на землі.
Літературна композиція
ü «У селі
Суботові» - виконує тріо у складі: А.Серб, Є.Лісова, Є.Плутахіна
ü «Розрита
могила» - виконує М. Таскаєв
ü «Брат
за брата» - виконує ансамбль учнів
гуртка «Туристична пісня», кер. М.Таскаєв)
Слайд 8
Учень 9. Поклонімось Тарасу святому,
За
слова чарівні крізь віки,
Що
навчав нас долати утому,
Вперто
йти до своєї мети.
Учень 10. Поклонімось великій людині,
Що
стоїть на Чернечій горі
І шукає
по всій Україні
Патріотів живої душі.
Учень 11. Поклонімось, дорослі і діти,
За
натхнення, що в душу лягло,
За
Кобзарські вірші і квіти,
За
оспіване кожне село.
Учень 12. Поклонімося знову і знову
У
весняні ці дні осяйні,
Вічна
слава Пророчому слову,
Вічна
слава, Тарасе, Тобі!
Немає коментарів:
Дописати коментар