"Народна музика звучить і серце рветься невблаганно"
Сценарій концерту
народної та етнічної музики
( фанфари)
Ведуча. Сьогодні до вашої
уваги концерт народної та
етнічної музики. Народна та етнічна
музика – це не тотожні поняття. Етнічна
музика, (музика народів світу) — широкий термін, що є аналогом англійського «world music». Це переважно популярна музика, що бере свій початок у
музичному фольклорі різних
країн.
В попередні роки вокально-хоровий гурток школи познайомив
вас з обрядом зустрічі весни та обрядами зимового циклу: щедрування,
колядування. Сьогодні ми розпочнемо наш концерт жниварським обрядом.
Жниварський обряд — це збір врожаю злакових культур. В Україні розпочинаються переважно від свята Петра і Павла (12 липня) й закінчуються святом Іллі (2 серпня). Жниварський обряд має трициклічний період:
·
зажинки - ритуал зажинання першого снопа (перший
сніп називали – баба),
·
жнивні пісні супроводжувалися активною працею,
жартами, висміюванням лінивих;
·
обжинки
- оспівували останній зжатий сніп – дід,
дідух. Завершувалося все дійство грою троїстих музик і забавою.
Прошу увагу на сцену.
Жниварський обряд. Троїсті музики
керівник Таскаєв М.О.)
Господар. Подивися, господиня ,у вікно, як там
ластівки сьогодні, літають?
Господарка.
Високо
літають та багато як, видно до гарної погоди.
Господар.
Слава
господи. Здолали дощі, передиху не дають.
Господарка.
Сама,
господарю, бачила, кішка лапу зализувала, а корова, як прийшла з вигону, пішла
під навіс спати. А сонце в червону зорю сідало, і туман не підіймався, а падав.
Господар.
Це
гарно ти надумала на небо дивитися.
Господарка.
Та як
же на думати, допомога потрібна. Допомогу у сусідів просити. Самим-то нам з
полечком не впоратися. Йди один, а я ось приберуся, похожу по бабах, буду
просити жати полечко нам допомогти.
Господар. Так і вирішили – допомогу зберемо. Тай
зажинки зробимо.
( виходять дівчата
парами з-зі куліс зі снопом , співаючи пісню
ходять по колу – ансамбль «Зоряна» «Дівка
Явдошка»)
1 дівчина. Давайте бабу різати
2 дівчина. Давайте різати
3 дівчина. Різати бабу давайте
4 дівчина. Йдіть бабу різати
( виставляють на
сцені сніп, звучить пісня «Ой я
зажурилася»)
5 дівчина. Баба гарна, красива.
6 дівчина. Пухнаста, колосиста.
7 дівчина. Давайте заплетемо її, щоб красива була.
8 дівчина. Щоб в нас жито найкраще родило
( заплітають
стрічками бабу, ансамбль «Школярик» «Як
діждемо літа»)
1-8 дівчата.( приплакують) Зарізали бабу.
( розстилають
скатертину на підлозі, кожен кладе щось з овочів чи фруктів і промовляють)
1 дівчина. Щоб ситно було і в цьому році і в
наступному
2 дівчина. Щоб гарний врожай був
3 дівчина. Щоб добре було й гарно
4 дівчина. Щоб родило жито-пшениця
( разом стають у
коло, починають співати, притупуючи «Баба
ти баба»)
Баба ти баба,
Вийди ти за нашого діда
В нашого діда.
Три амбари хліба,
В нашого діда
Ух, ух, ух.
1 дівчина. Треба
підкріпитися. Пригощайтеся
( всі дівчата
пригощаються зі скатертини, виходять хлопці з піснею «Вийшли в поле косарі»)
1 хлопець. Ось він наш сніп - іменинник
2 хлопець.
Переодягли його, прикрасили
3 хлопець. Стояти тепер тобі у червоному куті під іконами красуватися
4 хлопець. Врожаю нашому радіти
(
ансамбль «Гармонія» «А вже сонце
котиться»)
1 дівча. Дякуємо
серпи, що рук наших не різали
2 дівча. Дякуємо
серпи, що допомогли збирати добрий врожай
(
постукали серпами)
1 хлопчик. Покатаємось на жнивці. Жнивка,жнивка, віддай мою силу, в кожну жилу.
(«Пастушок» - співають всі ансамблі)
Ведуча. Закінчився наш обряд виступом сучасних
троїстих музик. А на сцену я запрошую наших гостей, солістів зразкового
ансамблю танцю Free Dance: Потарусову Анастасію та Писанку Богдана.
Український танець.
Український танець
Ведуча. До найдавніших зразків
музичних інструментів, знайдених на території України, належать сопілки епохи
палеоліту (вони були виготовлені 40—15
тис. років до н. е.). Сьогодні у виконанні сопілок гітари та бубна ви
почуєте українські веснянки. На сцені члени гуртка «Туристична пісня» під
керівництвом Миколи Олександровича Таскаєва.
«Веснянки»
Ведуча. Одне із чотирьох головних свят сонячного календаря
свято Купала. В уявленнях слов'ян — бог
літнього сонцевороту (сонцестояння) Купала -
покровитель шлюбу,
кохання, продовження роду; походить від слова «купа» — поєднання статей,
вступ у шлюб; купайлицею також називається ритуальне вогнище цього свята, де
священну роль виконують вогонь і вода як засоби очищення. Відбувалося
свято в час, коли сонце повертало з літа
на зиму. Зустрічайте «Купальський танець».
Купальський танець«Як дівчата кохання
шукали»
Ведуча. Використання дерев'яних ложок як музичного
інструмента не є унікальним. З давніх-давен, під час різних урочистостей, для
супроводу танцю використовувалися не тільки ложки, а й сковороди, тази і пічні
заслінки, труби від самоварів, каструлі, виделки і т.п. З предметів домашнього
вжитку музичну функцію придбали навіть пила і коса.
Дерев'яні ложки
є найдавнішим слов'янським ударним музичним інструментом. Ложки,
використовувані в якості музичних, зовні майже не відрізняються від столових,
відмінність полягає в застосуванні для них більш твердих і міцних порід дерева.
Ложкарі. Козацький гурт.
Ведуча. А з України вирушаємо у Південний Сибір і
познайомимося з тувинським горловим співом. Я хочу розповісти вам про три види
горлового співу – це киргираа , хоомей та сигит.
Хоомей своїм звуком нагадує рев гірської кози або
гірського барана.
Моринхур - струнний смичковий музичний інструмент монгольського
походження, поширений в Монголії, регіонально на півночі Китаю (в першу чергу
район Внутрішня Монголія) та Росією (в Бурятії, Туве, Іркутської області і
Забайкальському краї). Головка грифа морінхур традиційно виготовляється у
вигляді голови коня. Звук інструменту в монгольській поезії порівнюється з
кінським іржанням або з подихом вітру в степу; в деяких композиціях звук
інструменту імітує іржання.
(відео)
Сигит – це горловий спів, який видає одночасно 2
звуки.
(відео)
А ось низький грубий обертонний звук, нагадує гарчання
ведмедиці, яка заколисує ведмежа - це горловий спів киргираа. Продемонструє тувинський горловий спів киргираа
один з наступних учасників нашого концерту.
(Бубен, варган, горловий спів, пімак,
індіанець
Таскаєв М.О., Куйда Данило, Андрій Акичев)
Ведуча. Пімак, або флейту американських індіанців
ви почули наприкінці літературно-музичної композиції. Використовувався пімак
численними племенами Північної Америки для вираження себе в музиці, для
лікування, в релігійних церемоніях. Пімак також називають indian love flute
("індіанська флейта любові") або courting flute ("флейта для
залицяння").
А я запрошую вас до Франції. Ми послухаємо народну
колискову пісню у виконанні Осадчої Ганни.
Французька народна колискова. Осадча Ганна.
Ведуча. Ми залишаємось у Франції. На сцену я
запрошую переможницю міського конкурсу Євробачення Благодарову Маргариту.
Благодарова Маргарита французька пісня.
Ведуча. Далі - в
Іспанію. Який же інструмент у світовій культурі
асоціюється в нас з іспанською музикою, особливо з музикою іспанських
циган, стилем фламенко? Кастаньє́ти (ісп. castanetas
від лат. castanea — каштан) — ударний музичний інструмент без визначеної висоти
звуку.
Кастаньєти найпоширеніші в Іспанії, на півдні Італії та Латинській Америці. Подібний до кастаньєт
інструмент можна зустріти і серед українських народних інструментів.
Цей інструмент часто використовують і в
класичній музиці для створення «іспанського колориту» (наприклад, в опері Ж. Бізе «Кармен», «Іспанському капрічіо» Римського-Корсакова, «Іберії» К.Дебюссі).
В симфонічному оркестрі, для зручності
виконавців, частіше за все використовують кастаньєти, закріплені на спеціальній
підставці (т. зв. "кастаньєт-машина").
На сцені Бондар
Поліна. «Іспанський танець з кастаньєтами»
Бондар Поліна.
«Іспанський танець»
Ведуча. У виконання шкільного ансамблю «Школярик»
звучить англійська народна пісня « Сlap Сlap »
«Сlap» ансамбль «Школярик»
Ведуча. На сьогодні найдавнішими
музичними інструментами вважають три флейти віком 30-37 тисяч років, знайдені
на території сучасної Німеччини. Флейти були вироблені з кісток лебедя. А такий
інструмент як варган, або дримба ви сьогодні вже чули. Варган — один з найпоширеніших та
прадавніх на земній кулі музичних інструментів. Спочатку варган робили з
тростинних, дерев'яних і кістяних пластинок. А пізніше його почали виготовляти
з металу. На території Київської Русі археологічні знахідки залишків варгану
відносять до IX-XII ст. В Азії найбільш поширені — це в'єтнамські дан мої
(dan moi), індонезійські генггонгі, китайські коусяни.
У виконанні варгану та флейти ви почуєте імпровізацію
«Схід»
Імпровізація «Схід»
Ведуча. Укулеле (від гавайського
"ukulele" — танцюючий тарган) — чотириструнний щипковий музичний
інструмент. З'явився в 1880-ті роки як розвиток мініатюрної гітари з острова
Мадейра. Асоціюється насамперед з гавайською музикою з часів гастролей
гавайських музик на Тихоокеанській виставці 1915 року у Сан-Франциско.
На
цьому цікавому інструменті виконає
гавайську пісню Мокін Тимофій.
Гавайська пісня. Мокін Тимофій
Ведуча. А ми вирушаємо на Схід Європи, в державу,
яка межує з Україною – в Молдову. На сцені Благодарова Маргарита з молдовською
піснею.
Благодарова Маргарита з молдовською піснею
Ведуча. Безперечно, Азія для Заходу дуже часто залишається
таємницею за сімома печатками. Найдавніша культура, традиції, звичаї, танці
просто заворожують туристів, яким пощастило спостерігати їх на власні очі.
Одним з таких прекрасних і незвичайних надбань східної культури, безперечно є
танець тисячорукого Гуань Інь, виконують який глухі дівчата-китаянки.
( Гуань Інь є бодхисаттвой співчуття, яку буддисти шанують як Богиню
Милосердя.)
відео «Тисяча рук»
Ведуча. Реггі – це досить молодий напрям сучасної музики. Він сформувався
в 60-ті роки ХХ століття на Ямайці.
Українська сучасна пісня в стилі реггі, яку написав В’ячеслав
Семенченко «Журба» у виконанні Мокіна
Тимофія.
«Журба» Мокін Тимофій
Національні мотиви творчості Марії Приймаченко
у роботах учнів
Ведуча. Ви відчуваєте стало досить жарко – ми в
Африці. Африканський танець, наближений до етнічного, у виконанні танцювального колективу школи.
Танець «Африка»
Ведуча. Я хочу вас познайомити ще з одним
надзвичайно цікавим інструментом – діджеріду. Діджеріду
(англ. Didjeridoo або англ. Didgeridoo, оригінальна назва «yidaki») - музичний
духовий інструмент аборигенів Австралії. Один з найстаріших духових
інструментів у світі .
Діджеріду тісно вплетений в міфологію австралійських
аборигенів, символізуючи собою образ райдужної змії Юрлунгур (персонаж
міфології, покровитель неба, води, дощу, родючості, шаманів і знахарів). Вважалося,
що шамани отримують свої незвичайні здібності від Райдужного змія.
Вироблявся діджеріду з евкаліптового дерева, який всередині виїдали терміти. Зовні він нагадує
українську трембіту, і може навіть видавати звуки трембіти. Але в нього є свій
неповторний тембр.
У виконанні діджеріду, кахона, флейти та гітара прозвучить
англійська фольклорна пісня, відома з
XVI століття - «Зелені рукава» (англ. Greensleeves) . Вона двічі згадується в
творах Вільяма Шекспіра, в тому числі в комедії «Віндзорські насмішниці».
«Зелені рукава»- англійська фольклорна пісня у виконанні
інструментального ансамблю
Ведуча. Кахóн (ісп. Cajón —
«коробка», «ящик») — це перкусійний інструмент . Кахон з'явився в Перу на початку XIX століття. За
однією з версій, раби використовували ящики з-під фруктів для музикування, так
як африканські барабани були на той час заборонені іспанським колоніальним урядом. Поширювався по всій території Латинської
Америки і до двадцятого століття став невід'ємною частиною перуанської і
кубинської музичної культури. На сьогодні кахон використовується у багатьох
музичних стилях від етніки, фламенко та джазу до електронного амбієнту,
даб-степку і хіп-хопу.
Друга композиція -
це німецький народний танець «Кастарват»
Німецький народний танець «Кастарват»
Ведуча. І настала черга представити вам останній
інструмент. Воли́нка — старовинний народний музичний інструмент,
відомий в Україні, Білорусі, Польщі, Болгарії, Шотландії, Удмуртії та в інших
країнах. Волинка була відома давнім грекам,
римлянам, а в середні віки стала поширеним інструментом трубадурів, труверів,
мінезингерів, що супроводжував побутові свята. Наприкінці XVII ст. волинка
(bagpipe) — це улюблений європейський інструмент. Однак у Шотландії, Англії волинка залишається традиційним народним
інструментом: шотландці і в наш час мають великі ансамблі волинщиків, що беруть
участь у різних урочистостях державного рівня. В Україні волинку називають
дуда, коза, баран, міх - залежать від того, зі шкіри якої тварини вичинене міх. Волинка
використовувалася в музичному побуті козаків-запорожців, входила до полкової
музики Війська Запорозького. Вона була поширеним пастушим інструментом.
А сьогодні у виконанні волинки, гітари та кахону
прозвучить дві композиції «Гер Маннеліг » - середньовічна скандинавська народна
балада та ______________________________
Гер Маннеліг (швед. Herr Mannelig) — середньовічна
скандинавська народна балада. Оригінальний текст написаний давньонорвезькою,
яка в той час була поширена по всьому скандинавському півострову.
Балада розповідає про жінку-троля, яка закохалася в
лицаря Маннеліга і бажала стати людиною. За поширеною в Скандинавії легендою,
троль міг стати людиною, якщо інша людина полюбить його. Але, незважаючи на всі
обіцяні тролицею чарівні дари, гер Маннеліг відкинув її кохання, підкреслюючи,
що тролиця не є християнкою.
«Гер Маннеліг » - середньовічна
скандинавська народна балада
та____________________________________________________
Ведуча. Народні
традиції та звичаї завжди були духовною основою життя українців. Вони
формувалися протягом багатьох століть і є складовою частиною не лише історії нашого
народу, а й сьогодення. Нині народні традиції та звичаї стали одним із головних
чинників відродження українського народу, його національної свідомості та людської
гідності. І кожен з нас є спадкоємцем цього великого скарбу, продовжувачем
традицій народної культури. Бережіть народні традиції та звичаї. До нових
зустрічей!
Сьогодні для вас
готували концерт:
·
наші гості - солісти зразкового
ансамблю танцю Free Dance: Потарусова Анастасія та Писанка Богдан
·
наші гості – клуб любителів гітари при БК «Зоряний»:
керівник клубу ( горловий спів, діджеріду, варган,
гітара, сопілка) – Таскаєв Микола
Олександрович,
укулеле, кахон, гітара - Мокін Тимофій
гармошка та кахон – Антон
сопілка , флейта – Полярін Артем
скрипка –
Ільченко Валерія
пімак, волинка – Даниил
·
вчитель хореографії Потарусова
Вікторія Геннадіївна, вона підготувала танцювальні композиції концерту та її
танцювальний колектив;
·
вчитель образотворчого мистецтва Маірко Євгенія Миколаївна – дизайн сцени та
майстер-клас з картин Марії Примаченко;
·
педагог-організатор Зарва Марія Миколаївна – вона прикрашала сцену,
організовувала дітей, виготовляла підручний матеріал для жниварського обряду,
працювала за апаратурою;
·
Петруша Сергій Володимирович – виготовив вазу для жита
·
вокально-хоровий гурток школи – це три ансамблі «Школярик», «Гармонія» та
«Зоряна», солістки – Осадча Ганна та Благодарова Маргарита
·
за апаратурою працювали наші незамінні учні – Носов Іван, Денишенко Ігор,
Стас Лисюк
Немає коментарів:
Дописати коментар